убогодухий
УБОГОДУ́ХИЙ (ВБОГОДУ́ХИЙ), а, е, поет. Убогий духом, духовно не розвинений, обмежений (у 2 знач.);
// у знач. ім.
Радуйтеся, вбогодухі, Не лякайтесь дива (Шевч., II, 1953, 291).
Словник української мови (СУМ-11)УБОГОДУ́ХИЙ (ВБОГОДУ́ХИЙ), а, е, поет. Убогий духом, духовно не розвинений, обмежений (у 2 знач.);
// у знач. ім.
Радуйтеся, вбогодухі, Не лякайтесь дива (Шевч., II, 1953, 291).
Словник української мови (СУМ-11)