убоїще
УБО́ЇЩЕ (ВБО́ЇЩЕ), а, с., розм.
Про неслухняну, уперту, задирливу людину.
Вбоїще таке – що хоч ти йому що хоч! (Номис);
То був паламарчук і на все училище убоїще (А. Свидницький);
– Убоїще він, а не інженер, – похмуро зауважує Явтух (Ю. Яновський);
– Що хочете, те й робіть з моїм Калеником, бо таке убоїще росте, що коли не зупинити, то церкву колись спалить або попа заріже (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)