убоїще —
убо́їще іменник середнього роду, істота про вперту людину, неслухняну дитину тощо розм.
Орфографічний словник української мови
убоїще —
див. ледачий; непокірний; упертий
Словник синонімів Вусика
убоїще —
УБО́ЇЩЕ (ВБО́ЇЩЕ), а, с., розм. Про неслухняну, уперту, задирливу людину. Вбоїще таке – що хоч ти йому що хоч! (Номис); То був паламарчук і на все училище убоїще (А. Свидницький); – Убоїще він, а не інженер, – похмуро зауважує Явтух (Ю.
Словник української мови у 20 томах
убоїще —
А, с., евф. Евфемізм до уйобище.
Словник сучасного українського сленгу
убоїще —
(вбоїще), -а, с., розм. Про неслухняну, уперту, задирливу, а також ледачу, недбалу людину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
убоїще —
УБО́ЇЩЕ (ВБО́ЇЩЕ), а, с., розм. Про неслухняну, уперту, задирливу людину. Вбоїще таке — що хоч ти йому що хоч! (Номис, 1864, № 2957); То був паламарчук і на все училище убоїще (Свидн.
Словник української мови в 11 томах
убоїще —
Убоїще, -ща с. Убоище, упрямецъ, упрямица. Вбоїще таке — що хоч ти йому що хоч. Ном. № 2957.
Словник української мови Грінченка