убійчий
УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ), а, е.
Те саме, що уби́вчий.
[Тірца:] Ти перекуй з убійчого меча робітне рало й загартуй його (Леся Українка);
Мертва мовчанка стояла в зборі, – тільки огонь тріщав та лунало невпинне цюкання сокир, що майстрували вбійчі прилади [метавки] на монголів (І. Франко);
Немов дощ блискавок сипав той сміх, щось було убійче і смертельне в його переливах і наводило жах (М. Коцюбинський);
Атака вівчарок справила на нього убійче враження (Ю. Смолич);
Тоді я теж посміхнувся і кинув на нього убійчий погляд (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)