уварювати

УВА́РЮВАТИ (ВВА́РЮВАТИ), юю, юєш, недок., УВАРИ́ТИ (ВВАРИ́ТИ), уварю́, ува́риш, док., що.

1. Варячи, робити повністю готовим.

2. Варячи, зменшувати кількість, об'єм чого-небудь.

Для того, щоб приготувати концентрований бульйон, необхідно свіжоприготовлений коричневий бульйон уварити на 1/5 –1/10 початкового об'єму (з наук.-попул. літ.).

3. рідко. Те саме, що завари́ти 1.

– Старий уже у нас сирівець став. Пора б нового уварити, – докладала вона (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. уварювати — ува́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уварювати — (вварювати), -юю, -юєш, недок., уварити (вварити), уварю, увариш, док., перех. 1》 Варячи, робити повністю готовим. 2》 Варячи, зменшувати кількість, об'єм чого-небудь. 3》 рідко. Те саме, що заварити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. уварювати — УВА́РЮВАТИ (ВВА́РЮВАТИ), юю, юєш, недок., УВАРИ́ТИ (ВВАРИ́ТИ), уварю́, ува́риш, док., перех. 1. Варячи, робити повністю готовим. 2. Варячи, зменшувати кількість, об’єм чого-небудь. 3. рідко. Те саме, що завари́ти 1. — Старий уже у нас сирівець став.  Словник української мови в 11 томах
4. уварювати — Уварювати, -рюю, -єш сов. в. увари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Уваривать, уварить. 2) Заваривать, заварить. У понеділок і у четвер не слід сирівцю уварювати. ХС. VII. 418.  Словник української мови Грінченка