1. Словник української мови у 20 томах

уварювати

УВА́РЮВАТИ (ВВА́РЮВАТИ), юю, юєш, недок., УВАРИ́ТИ (ВВАРИ́ТИ), уварю́, ува́риш, док., що.

1. Варячи, робити повністю готовим.

2. Варячи, зменшувати кількість, об'єм чого-небудь.

Для того, щоб приготувати концентрований бульйон, необхідно свіжоприготовлений коричневий бульйон уварити на 1/5 –1/10 початкового об'єму (з наук.-попул. літ.).

3. рідко. Те саме, що завари́ти 1.

– Старий уже у нас сирівець став. Пора б нового уварити, – докладала вона (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уварювати — ува́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уварювати — (вварювати), -юю, -юєш, недок., уварити (вварити), уварю, увариш, док., перех. 1》 Варячи, робити повністю готовим. 2》 Варячи, зменшувати кількість, об'єм чого-небудь. 3》 рідко. Те саме, що заварити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уварювати — УВА́РЮВАТИ (ВВА́РЮВАТИ), юю, юєш, недок., УВАРИ́ТИ (ВВАРИ́ТИ), уварю́, ува́риш, док., перех. 1. Варячи, робити повністю готовим. 2. Варячи, зменшувати кількість, об’єм чого-небудь. 3. рідко. Те саме, що завари́ти 1. — Старий уже у нас сирівець став. Словник української мови в 11 томах
  4. уварювати — Уварювати, -рюю, -єш сов. в. увари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Уваривать, уварить. 2) Заваривать, заварить. У понеділок і у четвер не слід сирівцю уварювати. ХС. VII. 418. Словник української мови Грінченка