уварювати
УВА́РЮВАТИ (ВВА́РЮВАТИ), юю, юєш, недок., УВАРИ́ТИ (ВВАРИ́ТИ), уварю́, ува́риш, док., перех.
1. Варячи, робити повністю готовим.
2. Варячи, зменшувати кількість, об’єм чого-небудь.
3. рідко. Те саме, що завари́ти 1.
— Старий уже у нас сирівець став. Пора б нового уварити, — докладала вона (Мирний, І, 1954, 242).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уварювати — ува́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- уварювати — УВА́РЮВАТИ (ВВА́РЮВАТИ), юю, юєш, недок., УВАРИ́ТИ (ВВАРИ́ТИ), уварю́, ува́риш, док., що. 1. Варячи, робити повністю готовим. 2. Варячи, зменшувати кількість, об'єм чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- уварювати — (вварювати), -юю, -юєш, недок., уварити (вварити), уварю, увариш, док., перех. 1》 Варячи, робити повністю готовим. 2》 Варячи, зменшувати кількість, об'єм чого-небудь. 3》 рідко. Те саме, що заварити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- уварювати — Уварювати, -рюю, -єш сов. в. увари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Уваривать, уварить. 2) Заваривать, заварить. У понеділок і у четвер не слід сирівцю уварювати. ХС. VII. 418. Словник української мови Грінченка