1. Словник української мови в 11 томах

уварювання

УВА́РЮВАННЯ (ВВА́РЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. ува́рювати й ува́рюватися.

Карамельну масу приготовляють уварюванням цукру з патокою (Укр. страви, 1957, 323).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уварювання — ува́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. уварювання — УВА́РЮВАННЯ (ВВА́РЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. ува́рювати й ува́рюватися. Карамельну масу приготовляють уварюванням цукру з патокою (з наук.-попул. літ.); На початку уварювання бульйон проціджують крізь серветку і знежирюють (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. уварювання — (вварювання), -я, с. Дія за знач. уварювати й уварюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови