уварювання

УВА́РЮВАННЯ (ВВА́РЮВАННЯ), я, с.

Дія за знач. ува́рювати й ува́рюватися.

Карамельну масу приготовляють уварюванням цукру з патокою (з наук.-попул. літ.);

На початку уварювання бульйон проціджують крізь серветку і знежирюють (з наук.-попул. літ.);

Отримано аналітичні та числові розв'язки для досліджуваних математичних моделей: температурні поля у разі уварювання металевих тепловиділяючих включень у скло (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уварювання — ува́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. уварювання — (вварювання), -я, с. Дія за знач. уварювати й уварюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уварювання — УВА́РЮВАННЯ (ВВА́РЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. ува́рювати й ува́рюватися. Карамельну масу приготовляють уварюванням цукру з патокою (Укр. страви, 1957, 323). Словник української мови в 11 томах