уверед
УВЕРЕ́Д, у, ч., розм., рідко.
Пошкодження від надмірного напруження;
// Біль від дотику до рани, нариву і т. ін.
* Образно. Перейшов по душі дошкульний уверед; Знов я повен надії та віри (П. Грабовський).
Словник української мови (СУМ-20)УВЕРЕ́Д, у, ч., розм., рідко.
Пошкодження від надмірного напруження;
// Біль від дотику до рани, нариву і т. ін.
* Образно. Перейшов по душі дошкульний уверед; Знов я повен надії та віри (П. Грабовський).
Словник української мови (СУМ-20)