уверед

НАДСА́ДА розм. (ушкодження організму від надмірного напруження сил), УВЕРЕ́Д розм. Нехай прилетить (Дем'ян) до мене... та чи не буде йому якої від того надсади? (Г. Квітка-Основ'яненко).

Значення в інших словниках

1. уверед — увере́д іменник чоловічого роду пошкодження від надмірного напруження; біль від дотику до рани, нариву) розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. уверед — УВЕРЕ́Д, у, ч., розм., рідко. Пошкодження від надмірного напруження; // Біль від дотику до рани, нариву і т. ін. * Образно. Перейшов по душі дошкульний уверед; Знов я повен надії та віри (П. Грабовський).  Словник української мови у 20 томах
3. уверед — -у, ч., розм., рідко. Пошкодження від надмірного напруження. || Біль від дотику до рани, нариву і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уверед — УВЕРЕ́Д, у, ч., розм., рідко. Пошкодження від надмірного напруження; // Біль від дотику до рани, нариву і т. ін. *Образно. Перейшов по душі дошкульний уверед; Знов я повен надії та віри (Граб., І, 1959, 382).  Словник української мови в 11 томах
5. уверед — Уверед, -ду м. увере́да, -ди, ж. Поврежденіе, поврежденіе отъ натуги. О, Боже! не прощай тому, хто ввередив єхидним увередом нам духа. К. Дз. 176.  Словник української мови Грінченка