увивач

УВИВА́Ч, а́, ч.

Той, хто залицяється до кого-небудь, упадає за ким-небудь.

Недавно, тижня з півтора тому, вона мала рішучу балачку з таким увивачем, молодим господарником, що довгенько ущедряв її видовиськами й цукерками (В. Підмогильний);

Біля двору дівчини на неї чекав місцевий залицяльник, і вона одразу ж пригорнулася до того увивача, від якого тхнуло денатуратом (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. увивач — увива́ч іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. увивач — -а, ч. Той, хто увивається навколо чогось, когось (див. увиватися I 4)).  Великий тлумачний словник сучасної мови