увостаннє
УВОСТА́ННЄ, присл., розм.
Те саме, що воста́ннє.
У замріяні, зоряні ночі десь у затишку темних садів увостаннє обійми дівочі, – проводжали на бій юнаків (І. Гончаренко).
Словник української мови (СУМ-20)УВОСТА́ННЄ, присл., розм.
Те саме, що воста́ннє.
У замріяні, зоряні ночі десь у затишку темних садів увостаннє обійми дівочі, – проводжали на бій юнаків (І. Гончаренко).
Словник української мови (СУМ-20)