ув'язливий

УВ'Я́ЗЛИВИЙ, а, е, розм.

Який в'язне до кого-небудь, докучає комусь.

Галя одганяла від себе, як ув'язливу муху, злу думку (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. ув'язливий — ув'я́зливий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. ув'язливий — див. докучливий; нав'язливий  Словник синонімів Вусика
3. ув'язливий — -а, -є, розм. Який в'язне до кого-небудь, докучає комусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови