ув'язливий

ув'я́зливий

-а, -є, розм.

Який в'язне до кого-небудь, докучає комусь.

Значення в інших словниках

1. ув'язливий — ув'я́зливий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. ув'язливий — див. докучливий; нав'язливий  Словник синонімів Вусика
3. ув'язливий — УВ'Я́ЗЛИВИЙ, а, е, розм. Який в'язне до кого-небудь, докучає комусь. Галя одганяла від себе, як ув'язливу муху, злу думку (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах