угар
УГА́Р, у, ч., спец.
1. Зменшення в кількості, у вазі чого-небудь (при плавленні, горінні, термічній обробці і т. ін. та деяких природних процесах).
Марганець має здатність окислятися і переходити з металу в шлак; при цьому визначити процент угару майже неможливо (з наук.-попул. літ.);
Найчастіше втрати поживних речовин при зберіганні картоплі відбуваються за рахунок проростання бульб, угару (природна втрата органічних речовин та води при процесах дихання і транспірації ) та гниття (з наук. літ.);
Для усунення втрати соку від трамбування і зниження втрат силосу від так званого угару як добавку вносимо подрібнену солому (з наук. літ.).
2. Втрати сировини при переробці в текстильній промисловості; відпадок.
Непрядильні угари.
Словник української мови (СУМ-20)