уговоряти —
уговоря́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
уговоряти —
див. уговорювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уговоряти —
ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм.
Словник синонімів української мови
уговоряти —
УГОВОРЯ́ТИ див. угово́рювати.
Словник української мови в 11 томах
уговоряти —
Уговоряти, -ряю, -єш сов. в. уговори́ти, -рю́, -риш, гл. Уговаривать, уговорить, урезонивать, урезонить. Козак дівку вговоряє: не плач, дівко, не журися. Мет. 79.
Словник української мови Грінченка