Словник української мови у 20 томах

угомон

УГОМО́Н (ВГОМО́Н), у, ч.

Заспокоєння, припинення.

Сльозам дівчини не було ніякого угомону.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. угомон — угомо́н іменник чоловічого роду у складі фразеологічного звороту  Орфографічний словник української мови
  2. угомон — (вгомон), -у, ч. Заспокоєння, припинення. Нема угомону (вгомону) чому — щось безперервно триває, не зменшуючись, не припиняючись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. угомон — УГОМО́Н (ВГОМО́Н): Нема́ угомо́ну (вгомо́ну) чому — щось безперервно триває, не зменшуючись, не припиняючись.  Словник української мови в 11 томах