угомон

угомо́н

іменник чоловічого роду

у складі фразеологічного звороту

Значення в інших словниках

1. угомон — УГОМО́Н (ВГОМО́Н), у, ч. Заспокоєння, припинення. Сльозам дівчини не було ніякого угомону.  Словник української мови у 20 томах
2. угомон — (вгомон), -у, ч. Заспокоєння, припинення. Нема угомону (вгомону) чому — щось безперервно триває, не зменшуючись, не припиняючись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. угомон — УГОМО́Н (ВГОМО́Н): Нема́ угомо́ну (вгомо́ну) чому — щось безперервно триває, не зменшуючись, не припиняючись.  Словник української мови в 11 томах