угомон

угомо́н

(вгомон), -у, ч.

Заспокоєння, припинення.

Нема угомону (вгомону) чому — щось безперервно триває, не зменшуючись, не припиняючись.

Значення в інших словниках

1. угомон — угомо́н іменник чоловічого роду у складі фразеологічного звороту  Орфографічний словник української мови
2. угомон — УГОМО́Н (ВГОМО́Н), у, ч. Заспокоєння, припинення. Сльозам дівчини не було ніякого угомону.  Словник української мови у 20 томах
3. угомон — УГОМО́Н (ВГОМО́Н): Нема́ угомо́ну (вгомо́ну) чому — щось безперервно триває, не зменшуючись, не припиняючись.  Словник української мови в 11 томах