угруповання
УГРУПО́ВАННЯ, я, с.
1. Група осіб, об'єднаних на основі спільності поглядів, діяльності, творчих інтересів тощо.
Наприкінці 1918 року київські символісти разом з літераторами, що примикали до них, створили літературне угруповання “Музагет” (з наук. літ.);
Братство домоглося незначних конкретних результатів і незабаром розчинилося в інших українських політичних угрупованнях (з навч. літ.);
// Скупчення збройних сил на певній території.
З'єднавшись, війська обох Українських фронтів наглухо замкнули кільце навколо кишинівського угруповання противника (О. Гончар);
В курінь до Носенка й Катрухи приніс Мирон останні вісті: угруповання Паулюса знищено (Микита Чернявський);
Перший удар припався по кримському угрупованню, яке в 20-х числах листопада розташувалося навколо Сімферополя (з наук. літ.).
2. Сукупність предметів, речовин, явищ і т. ін., подібних своїми властивостями, ознаками тощо.
Широкі діалектні угруповання мови народу, до складу яких входять, як правило, різні говори (діалекти), що об'єднуються спільними фонетичними, граматичними і лексичними рисами, звуться діалектними групами (з наук. літ.).
3. біол. Група рослинних або тваринних організмів, що постійно чи тимчасово співіснують де-небудь.
У Карпатах підбілик альпійський виявляє велику мінливість в плодоношенні. Різниці в кількості плодів у кошику спостерігаються як серед індивідуумів одного угруповання, так і серед індивідуумів різних угруповань (з наук. літ.);
Дисертація присвячена питанням .. вирощування птиці в рівновагових угрупованнях (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)