удоволеність

УДОВО́ЛЕНІСТЬ (ВДОВО́ЛЕНІСТЬ), ності, ж.

Абстр. ім. до удово́лений 2.

Не роздягаючись і наспівуючи свою улюблену “чарочку медовую”, що висловлювало повну мою вдоволеність, та обмінявшись з Мартою ще одним натхненним “Христос Воскрес”, я вигідно влігся і дуже швидко заснув святочно-традиційним сном (У. Самчук).

Значення в інших словниках

1. удоволеність — удово́леність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. удоволеність — (вдоволеність), -ності, ж. Абстр. ім. до удоволений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. удоволеність — УДОВО́ЛЕНІСТЬ (ВДОВО́ЛЕНІСТЬ), ності, ж. Абстр. ім. до удово́лений 2.  Словник української мови в 11 томах