уж
УЖ, а́, ч., діал.
Вуж.
Хлоп'я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки ужа піймать (Л. Глібов);
* У порівн. Приткнув, як ужа вилами (Номис);
В неї було лице біле, неначе обмазане крейдою; чорні товсті брови чорніли, як ужі (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)