ужва
УЖВА́, и́, ж., діал.
Мотузка з лози; вужівка.
І пригадалось дитинство, коли він із батьком, старим лісорубом, гонив міцно скручені ужвою плоти по Десні і Дніпру (М. Стельмах);
* У порівн. В сінях дід старий при жорнах Меле гречку на крупи. Сива борода по пояс, Похилилась голова, – Але плечі наче двері, Руки крепкі [міцні], мов ужва (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)