узаміт

УЗАМІ́Т, у, ч.

Силует, обриси.

Коли входили в сутінь придорожних верб, повернулись і бачили один одномасний узаміт міста (М. Хвильовий).

Значення в інших словниках

1. узаміт — присл., діал. Поспіль, без винятку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. узаміт — Узаміт нар. Сплошь, безъ исключенія. Вепським всіх взаміт частує. Мкр. Н. 31. см. замет.  Словник української мови Грінченка