узвар
УЗВА́Р, у, ч.
1. Солодка рідка страва із сушених фруктів і ягід, зварених у воді; компот.
Після печені молодиці подали узвар (І. Нечуй-Левицький);
Біля комори Марія ножем розрізує яблука-падалицю .. І така падалиця згодиться взимку на узвар (А. Шиян);
Найбільш поширеною солодкою стравою є узвари із сушених фруктів – яблук, груш, вишень, слив, ізюму (з наук.-попул. літ.);
// Солодкий відвар із сушених фруктів, що готується напередодні церковних свят – Різдва і Хрещення – як обрядова страва.
На покуті – горщики з кутею та узваром у сіно глибоко зарились, у мисці – свята вода з кропилом (С. Васильченко);
Так само варить Настя кутю, взвар, вареники. Так само пече. На Свят-Вечір родина так само сходиться до хати (У. Самчук).
2. Сушені фрукти і ягоди.
Він дякував старій за все – за повну торбу, де лежала тепер ціла ще сива паляничка, за узвар, якого вкинула Устя до торби, за сало... (Г. Косинка).
Словник української мови (СУМ-20)