узвар
УЗВА́Р, у, ч.
1. Солодка рідка страва із сушених фруктів і ягід, зварених у воді; компот.
Після печені молодиці подали узвар (Н.-Лев., IV, 1956, 104);
Найбільш поширеною солодкою стравою є узвари із сушених фруктів — яблук, груш, вишень, слив, ізюму (Укр. страви, 1957, 277);
Біля комори Марія ножем розрізує яблука-падалицю.. І така падалиця згодиться взимку на узвар (Шиян, Баланда, 1957, 180);
// заст. Солодкий відвар із сушених фруктів, що готувався напередодні церковних свят — різдва і хрещення — як обрядова страва.
На покуті — горщики з кутею та узваром у сіно глибоко зарились, у мисці — свята вода з кропилом (Вас., І, 1959, 304).
2. Сушені фрукти і ягоди.
Він дякував старій за все — за повну торбу, де лежала тепер ціла ще сива паляничка, за узвар, якого вкинула Устя до торби, за сало… (Кос., Новели, 1962, 114).
Словник української мови (СУМ-11)