узимі

УЗИМІ́ (ВЗИМІ́), присл., діал.

Узимку.

– Раз якось паслисьмо [ми пасли] вівці та й звіяв студений вітер, гейби взимі... (М. Коцюбинський);

– Узимі якось... тісно в горах: усе пов'язане, поплутане стежечками, від стежки ані руш (Г. Хоткевич);

Без плодів ніколи гілля тих дерев не лишалось – Влітку то будь чи взимі – цілорічно (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

Значення в інших словниках

1. узимі — пр., взиму, зимою, холодами, о. за білих мух.  Словник синонімів Караванського
2. узимі — (взимі), присл., діал. Узимку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. узимі — УЗИМІ́ (ВЗИМІ́), присл., діал. Узимку. — Раз якось паслисьмо [ми пасли] вівці та й звіяв студений вітер, гейби взимі… (Коцюб., II, 1955, 352); — Узимі якось… тісно в горах: усе пов’язане, поплутане стежечками, від стежки ані руш (Хотк.  Словник української мови в 11 томах