узимі —
УЗИМІ́ (ВЗИМІ́), присл., діал. Узимку. – Раз якось паслисьмо [ми пасли] вівці та й звіяв студений вітер, гейби взимі... (М. Коцюбинський); – Узимі якось... тісно в горах: усе пов'язане, поплутане стежечками, від стежки ані руш (Г.
Словник української мови у 20 томах
узимі —
(взимі), присл., діал. Узимку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
узимі —
УЗИМІ́ (ВЗИМІ́), присл., діал. Узимку. — Раз якось паслисьмо [ми пасли] вівці та й звіяв студений вітер, гейби взимі… (Коцюб., II, 1955, 352); — Узимі якось… тісно в горах: усе пов’язане, поплутане стежечками, від стежки ані руш (Хотк.
Словник української мови в 11 томах