узимку —
узи́мку прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
узимку —
УЗИ́МКУ (ВЗИ́МКУ), присл. У зимовий час; зимою. Зосталась Нимидора ніби вдовою. Взимку вона з свекрухою пряла панське прядиво, а влітку ходила на панщину (І. Нечуй-Левицький); Подолати швидку течію [річки] влітку ..
Словник української мови у 20 томах
узимку —
(взимку), присл. У зимовий час; зимою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
узимку —
УЗИ́МКУ (ВЗИ́МКУ) (у зимову пору), ЗИМО́Ю, УЗИМІ́ (ВЗИМІ́) діал., УЗИ́МУ (ВЗИ́МУ) діал. Узимку порається (дід) на подвір'ї в одній сорочці й простоволосий (О.
Словник синонімів української мови
узимку —
Узи́мку, узимі́, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
узимку —
УЗИ́МКУ (ВЗИ́МКУ), присл. У зимовий час; зимою. Зосталась Нимидора ніби вдовою. Взимку вона з свекрухою пряла панське прядиво, а влітку ходила на панщину (Н.-Лев., II, 1956, 244); Подолати швидку течію [річки] влітку.. й то тяжко, взимку ж неможливо (Тют.
Словник української мови в 11 томах