узороччя

УЗОРО́ЧЧЯ, я, с., заст.

Дорогі речі, прикраси.

Жовті борові стіни кімнат були рясно ввішані [увішані] паволокою, оксамитом і узороччями, шовки висіли на вікнах і на дверях, тішачи зір королеві Бургундії (І. Білик);

Церковне узороччя.

Значення в інших словниках

1. узороччя — Російськомовний термін, яким прийнято характеризувати спосіб вбрання фасадів у Московії XVII ст., що сформувався під впливом мистецтва Сходу і Заходу.  Архітектура і монументальне мистецтво