узріти
УЗРІ́ТИ (ВЗРІ́ТИ), рю́, ри́ш, док., кого, що, рідко.
Те саме, що поба́чити.
Вона вже матір'ю ходила, Уже пишалась і любила Своє дитя. І дав дожить Господь їй радості на світі. Узріть його, поціловать Своє єдинеє дитя (Т. Шевченко);
З хати вийшов Іван, Іваниха й кілька жінок, а узрівши віз, зачали плескати в долоні (Н. Кобринська);
Марія відкрила обережно конверт, припала, мов до живого, наче взріла самого Марка (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)