узуфрукт

УЗУФРУ́КТ, у, ч., юр.

Право довічного користування чужою власністю і доходами від неї за умови збереження її цілісності та господарського призначення.

Значення в інших словниках

1. узуфрукт — -а, ч. У Стародавньому Римі – один з особистих сервітутів, що полягає в праві особи користуватися чужою власністю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. узуфрукт — узуфру́кт (лат. usus-fructus – користування, здобування прибутків) один з особистих сервітутів, що полягає в праві особи користуватися чужою власністю і одержувати від неї прибутки.  Словник іншомовних слів Мельничука