узуфрукт

узуфру́кт

-а, ч.

У Стародавньому Римі – один з особистих сервітутів, що полягає в праві особи користуватися чужою власністю.

Значення в інших словниках

1. узуфрукт — УЗУФРУ́КТ, у, ч., юр. Право довічного користування чужою власністю і доходами від неї за умови збереження її цілісності та господарського призначення.  Словник української мови у 20 томах
2. узуфрукт — узуфру́кт (лат. usus-fructus – користування, здобування прибутків) один з особистих сервітутів, що полягає в праві особи користуватися чужою власністю і одержувати від неї прибутки.  Словник іншомовних слів Мельничука