уквітчання
УКВІТЧА́ННЯ (ВКВІТЧА́ННЯ), я, с.
Дія за знач. уквітча́ти (вквітча́ти).
Відкриваючи обкладинку книги “Про українську мову та українську школу”, бачимо чудово оформлений авантитул, елементи оздоблення якого нагадують трав'янисте уквітчання (з наук. літ.);
Останнім часом для уквітчання міських об'єктів доводиться використовувати фасади будинків, електричні стовпи і навіть естакади та рекламні щити (з газ.);
Свято розпочалося з уквітчання калини за участю аматорських колективів області (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)