уквітчаність
УКВІ́ТЧАНІСТЬ (ВКВІ́ТЧАНІСТЬ), ності, ж.
Абстр. ім. до укві́тчаний (вкві́тчаний).
В українському бароко вражає органічне використання елементів фольклору, поєднання світських та іконописних елементів, уквітчаність, незвичайність в усьому, до чого торкнулася творча уява художника (із журн.);
Наївна уквітчаність бабусиної оселі викликає почуття вдячності й дитячого спокою (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)