уквітчаний

УКВІ́ТЧАНИЙ (ВКВІ́ТЧАНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до уквітча́ти.

Сонце .. весело і ясно озирає виметені двори, вибілені хати, уквітчані зеленим клечанням (Панас Мирний);

І поїзди летять, уквітчані стрічками... Куди прослалася щаслива їхня путь? (В. Сосюра);

Хортиця – острів, з обох боків оповитий Дніпром, обгорнутий високими кам'яними скелями, піскуватими берегами, вкритий зеленим лісом та уквітчаний різнобарвними квітами (із журн.);

// у знач. прикм.

Йшов [Володько] через село, повз новий будинок. Село вже спало. Будинок стояв уквітчаний. Перед ним така ж уквітчана брама (У. Самчук);

* У порівн. Сидить Олена між дружок, як повна рожа, хороша, уквітчана (Марко Вовчок);

// укві́тчано (вкві́тчано), безос. пред.

Вагони уквітчано вінками, зеленим гіллям, прапорами Сонячної машини (В. Винниченко);

Найбільшу в Україні могилу козаків та селян, що загинули під час Берестецької битви 1651 р., облаштовано та уквітчано в 1914 р. Так було покладено початок створенню духовно-меморіального комплексу “Козацькі могили” (із журн.);

Дерева уквітчано квітками, прапорами, вінками (з газ.).

Значення в інших словниках

1. уквітчаний — укві́тчаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. уквітчаний — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
3. уквітчаний — (вквітчаний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уквітчати. || уквітчано (вквітчано), безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уквітчаний — Укві́тчаний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. уквітчаний — УКВІ́ТЧАНИЙ (ВКВІ́ТЧАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уквітча́ти. Сидить Олена між дружок, як повна рожа, хороша, уквітчана (Вовчок, І, 1955, 53); Сонце..  Словник української мови в 11 томах