уквітчаний
укві́тчаний
(вквітчаний), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до уквітчати.
|| уквітчано (вквітчано), безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиукві́тчаний
(вквітчаний), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до уквітчати.
|| уквітчано (вквітчано), безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови