уквітчаний

УКВІ́ТЧАНИЙ (ВКВІ́ТЧАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уквітча́ти.

Сидить Олена між дружок, як повна рожа, хороша, уквітчана (Вовчок, І, 1955, 53);

Сонце.. весело і ясно озирав виметені двори, вибілені хати, уквітчані зеленим клечанням (Мирний, IV, 1955, 137);

І поїзди летять, уквітчані стрічками… Куди прослалася щаслива їхня путь? (Сос., І, 1957, 246).

Значення в інших словниках

1. уквітчаний — укві́тчаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. уквітчаний — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
3. уквітчаний — УКВІ́ТЧАНИЙ (ВКВІ́ТЧАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уквітча́ти. Сонце .. весело і ясно озирає виметені двори, вибілені хати, уквітчані зеленим клечанням (Панас Мирний); І поїзди летять, уквітчані стрічками... Куди прослалася щаслива їхня путь? (В.  Словник української мови у 20 томах
4. уквітчаний — (вквітчаний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уквітчати. || уквітчано (вквітчано), безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уквітчаний — Укві́тчаний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)