Словник української мови в 11 томах

укачуватися

УКА́ЧУВАТИСЯ (ВКА́ЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УКАЧА́ТИСЯ (ВКАЧА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док.

1. Качаючись, обвалюватися в чомусь, убиратися в щось.

Вівця десь в пір’ячко вкачалась (Бор., Тв., 1957, 141);

Кайдашиха вкачалась у сіно та в пил і тільки обтрушувалась (Н.-Лев., II, 1956, 317).

2. тільки док., розм. Покачатися досхочу, вволю.

Він [ведмідь].. як почне викочуватись [викачуватись] та вивалюватись по траві.. Укачавшись, увалявшись, устає, струшує патли (Вовчок, І, 1955, 383).

3. тільки недок. Пас. до ука́чувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. укачуватися — ука́чуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. укачуватися — УКА́ЧУВАТИСЯ (ВКА́ЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УКАЧА́ТИСЯ (ВКАЧА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док. 1. Качаючись, обвалюватися в чомусь, убиратися в щось. Вівця десь в пір'ячко вкачалась (Л.  Словник української мови у 20 томах
  3. укачуватися — (вкачуватися), -уюся, -уєшся, недок., укачатися (вкачатися), -аюся, -аєшся, док. 1》 Качаючись, обвалюватися в чомусь, убиратися в щось. 2》 тільки док., розм. Покачатися досхочу, вволю. 3》 тільки недок. Пас. до укачувати (вкачувати).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. укачуватися — Укачуватися, -чуюся, -єшся сов. в. укачатися, -чаюся, -єшся, гл. Укатываться, укататься.  Словник української мови Грінченка