уквітчуватися
УКВІ́ТЧУВАТИСЯ (ВКВІ́ТЧУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., УКВІТЧА́ТИСЯ (ВКВІТЧА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док.
Убиратися, прикрашатися квітками, зіллям, зеленню.
То заплете [панночка] коси, то розплітає, то стрічками перев'є, то вквітчається... (Марко Вовчок);
Вона сиділа у хаті і дожидала весни, коли земля уквітчається квітом, а дерева – листом (Панас Мирний);
Весна, гей дівчина-веселиця, цвітом уквітчалась (Марко Черемшина);
Жінки, уквітчавшися хрещатим барвінком, садовили коровая в піч (Ю. Смолич);
* Образно. Великі шиби уквітчалися гольчастою [голчастою] сосниною.., шовковою травою і всякими іншими дивовижними візерунками, що вишив та вимережав славний морозенко (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)