укладка

УКЛА́ДКА¹ див. вкла́дка¹.

УКЛА́ДКА² (ВКЛА́ДКА), и, ж., розм.

Дія за знач. уклада́ти¹, укла́сти¹.

Ось парашут мій. Строп туга укладка (М. Бажан);

Одного разу після вечірньої перевірки, після укладки спати вони співали цю пісню (І. Багряний).

Значення в інших словниках

1. укладка — укла́дка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. укладка — див. вкладка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. укладка — УКЛА́ДКА див. вкла́дка.  Словник української мови в 11 томах
4. укладка — Укладка, -ки ж. Взносъ.  Словник української мови Грінченка