укландати
УКЛА́НДАТИ, аю, аєш, док., кого, діал.
1. Убити.
– Як се так? Через таку погань, повію, та нашим дітям таку наругу терпіти? Ми і її, і його [панича] укландаємо! (Панас Мирний);
// Розірвати (про звіра).
Там певно вже ведмеді укландають його (Сл. Б. Грінченка).
2. перен. Умовити.
Лушня та Пацюк укландали й його пристати на Чіпчину раду (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)