укляклий
УКЛЯ́КЛИЙ (ВКЛЯ́КЛИЙ), а, е.
Дієпр. акт. до укля́кти 1–6.
Геннадій добре бачив, як укривають вибухи його снарядів вкляклий до землі цеп фашистів (Л. Смілянський);
Притишені пісні козаків поривались і поривались на далекі пороги, до укляклих вишняків, до червоних калин і чорних пожарищ (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)