укочувати
УКО́ЧУВАТИ¹ (ВКО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОТИ́ТИ (ВКОТИ́ТИ), очу́, о́тиш, док., що.
Робити рівною, гладкою поверхню дороги, шляху і т. ін., їздячи або обробляючи котком.
Парові котки укочували на вулиці чорний з полиском асфальт (П. Панч);
Тепер ось не той став шлях. Укотили його колеса автомашин, і став він немовби ширший (І. Цюпа).
УКО́ЧУВАТИ² див. вко́чувати¹.
Словник української мови (СУМ-20)