укочувати
УКО́ЧУВАТИ¹ (ВКО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОТИ́ТИ (ВКОТИ́ТИ), очу́, о́тиш, док., перех. Робити рівною, гладкою поверхню дороги, шляху і т. ін., їздячи або обробляючи котком.
Парові котки укочували на вулиці чорний з полиском асфальт (Панч, Ерік.., 1950, 52);
Тепер ось не той став шлях. Укотили його колеса автомашин, і став він немовби ширший (Цюпа, На крилах.., 1961, 269).
УКО́ЧУВАТИ² див. вко́чувати¹.
Словник української мови (СУМ-11)