Словник української мови в 11 томах

укочування

УКО́ЧУВАННЯ¹ (ВКО́ЧУВАННЯ), я, с. Дія за знач. уко́чувати¹ і уко́чуватися¹.

Для укочування грунту найкраще застосовувати причіпні котки (Довідник сіль. будівельника, 1956, 152).

УКО́ЧУВАННЯ² див. вко́чування¹.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. укочування — уко́чування 1 іменник середнього роду розрівнювання поверхні уко́чування 2 іменник середнього роду закочування в середину  Орфографічний словник української мови
  2. укочування — УКО́ЧУВАННЯ¹ (ВКО́ЧУВАННЯ), я, с. Дія за знач. уко́чувати¹ і уко́чуватися¹. Для укочування ґрунту найкраще застосовувати причіпні котки (з наук.-попул. літ.). УКО́ЧУВАННЯ² див. вко́чування¹.  Словник української мови у 20 томах
  3. укочування — I (вкочування), -я, с. Дія за знач. укочувати I і укочуватися I. II див. вкочування I.  Великий тлумачний словник сучасної мови