укінці

УКІНЦІ́ див. вкінці́.

Значення в інших словниках

1. укінці — укінці́ прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. укінці — <�ВКІНЦІ >пр., врешті, нарешті; наостанці, наостанку, під кінець, на завершення, обр. під завісу.  Словник синонімів Караванського
3. укінці — НАРЕ́ШТІ (після ряду певних подій, явищ, предметів і т. ін., наприкінці якоїсь дії — у її кінцевому наслідку, в її завершенні), ВРЕ́ШТІ (УРЕ́ШТІ), ЗРЕ́ШТОЮ, ВРЕ́ШТІ-РЕ́ШТ (УРЕ́ШТІ-РЕ́ШТ), ВКІНЦІ́ (УКІНЦІ́) розм., ОСЬ (ужив.  Словник синонімів української мови
4. укінці — Укінці́, присл.; у кінці́, імен.; див. вкінці́, в кінці́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)