улаштування

УЛАШТУВА́ННЯ (ВЛАШТУВА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. улаштува́ти і улаштува́тися.

Вийшовши з контори, кріпко задумалася Люба над влаштуванням виставки (В. Бабляк);

Протока, яка відділяє Малу Хортицю від правого берега Дніпра, була дуже зручна для влаштування тут пристані (з наук.-попул. літ.);

У Німеччині термін “індустріальна демократія” є не теорією, а конкретним методом улаштування постіндустріального суспільства (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. улаштування — улаштува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. улаштування — (влаштування), -я, с. Дія за знач. улаштувати і улаштуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. улаштування — УЛАШТУВА́ННЯ (ВЛАШТУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. улаштува́ти і улаштува́тися. Вийшовши з контори, кріпко задумалася Люба над влаштуванням виставки (Бабляк, Вишн.  Словник української мови в 11 томах