улаштування

УЛАШТУВА́ННЯ (ВЛАШТУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. улаштува́ти і улаштува́тися.

Вийшовши з контори, кріпко задумалася Люба над влаштуванням виставки (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 267);

Протока, яка відділяє Малу Хортицю від правого берега Дніпра, була дуже зручна для влаштування тут пристані (Наука.., 9, 1967, 38).

Значення в інших словниках

1. улаштування — улаштува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. улаштування — УЛАШТУВА́ННЯ (ВЛАШТУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. улаштува́ти і улаштува́тися. Вийшовши з контори, кріпко задумалася Люба над влаштуванням виставки (В.  Словник української мови у 20 томах
3. улаштування — (влаштування), -я, с. Дія за знач. улаштувати і улаштуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови